Родолад

Натхнення

Солодко пахнуть каштани, тополиний пух заліплює  обличчя, і на повну жарить сонце..Хочеться до води, хочеться полежать і побайдикувати десь у тіньочку, хочеться просто відпочити після навчального року…Але. Місяць травень і у нас технологічна практика. Уффф…Ну от власне так все і починалось).

Шукаєм натхнення

Пошити колекцію…Пошити - таке просте і коротке слово. Та скільки за ним клопоту, нервів, істерик і сліз, скільки безсонних ночей і робочих днів.

 Ну що ж-почали з’являтись ідеї . Щоправда трохи туго …Думали-думали…,думали і думали. Що ж такого придумати, щоб було і цікаво і зручно і ще й пошити можна було б?  Знайшлась тканина. Дивились ми на ту тканину..Довго дивились. Виявилось що з одного варіанта тканини колекцію придумати ще важче. Крутили ми ту тканину в руках,  і так на неї дивились, і по-іншому,і на манекен вішали, і до себе тулили,  і справа і зліва, і зверху і знизу на неї дивились, і от коли подивились на неї саме знизу ( по-моєму то був саме в той момент ) нам в голову прийшла геніальна ідея: а чому б не зробити  колекцію для вагітних. І лід тронувся…

Швиденько замалювали основні моменти ідеї колекції, , швиденько поробили макети животів, швиденько придумали оздобленні,аксесуари та взуття і взагалі почали вважати себе великими молодцями. І свято повірили в те,що ми швиденько все пошиємо і вийде все у нас як не можна краще. Ага…Почали кроїти …кроїти льон..льон  з дуже рідким переплетенням . Він  ковзав  зі сторони в сторону, всі шви потрібно було укріплювати, прати її не можна, бо сідає, зметувати безкорисно - всі шви розходяться..І це був лише початок. Почали вишивати….

Власноруч створене взуття

Красуні

Вишивати по лляній сітці ланцюжком,сплетеним гачком. Дівчатам, котрі це робили варто поставити меморіальну дошку. А потім пішли примірки - одна сукня, друга, третя - і це все для вагітних? Ви розумієте - там ще й живіт. І от оцю лляну сітку посадити на фігуру з животом , в якому десь 7-ми місячна дитина. Отут клопоту було найбільше. Особливо низ. Поміряли - все гуд, обробили,знову міряємо..а потім знову…і..ну ви розумієте,так? Проблем у нас мабуть не було лише з аксесуарами..Сумочки з мереживом , взуття,розшите колоссям і дерев’яними намистинками, стигла ,соковита грушка і гроно налитого соком винограду - для волосся..О! Одне задоволення було робити прикраси. Ми вже були в очікуванні завершення роботи над колекцією.

 І от нарешті все готово! Дівчата вбрались у світлі лляні  сукні, повплітали в коси  колосся жита,зав’язали стрічки на файнозному взутті і гордою ходою зробили ще один крок до вершини свого успіху.

 П.С. Колекція зайняла 3 місце на всеукраїнському конкурсі "Калинове намисто"