Володар чорного плаща

     Магічні аромати повного місяця, шепіт річки,що не спить,  дихання сирої землі...Сонний викрик якогось птаха, жовтий погляд сови, віяло крил кажана...  Височенні дерева, які, здається, от-от зачеплять кроною чорне небо і скинуть Місяць на землю...він впаде ...і розіб’ється об камінь, і стане темно...і буде морок...тільки морок і зло. І вийде Чорна Мадонна ,або дух мученика...або...Ні! Вампіра не буде. Бо він не зло, не темрява і не морок...Він не той ,ким ви його вважаєте.

Трансільванія

      Трансільванія – гори дивної краси, давні замки, люті вовки й відьми – земля магічної невідомості. Валахія і Трансільванія – два давні регіони сучасної Румунії. Саме тут, за переказами, правив князь Влад Тепес. Хто ж насправді той, так захопивший уяву Пушкінської Тетяни, котрий „не все в житті ненавидів і не все в житті проклинав”? Той, чию могилу шукають і досі.

      Влад ІІІ Dracula, тиран XV  сторіччя, котрий жив у Трансільванії і Валахії і присвятив себе тому, щоб не підпускати Оттоманську імперію на свої землі. Слово „Dracula” походить з латинського „dragon” або „devil”. Іноді Влада називали „Проколюючим”. За однією з версій через те, що у Валахії вампірів називали проколuчами. До речі, в деяких сім’ях цього регіону одну дитину в кожному поколінні відзначали татуюванням на плечі у формі дракона.

         Правив Дракула у замку Поєнарі, над Арджесом, біля Валахії. Ця людина, якщо його можна так називати, відрізнявся холодним розумом і користувався любим випадково вирвавшимся словом ,щоб обернути його проти кажучого, і викарбувати на його лобі „Я – Мертвий”. Він любив жити посеред наколених на кіл людей (палицю одною стороною вкопували в землю, а іншу сторону добре нагострювали і саджали на неї людину: палиця встромлювалася в анальний отвір і виходила через рот). Це був надзвичайний воєвода: він знав у лице всіх своїх воїнів! Існує переказ, що коли султан Мехмед ІІ напав на Валахію, Дракула посилав у ворожий табір людей, хворих на чуму, переодягнених турками. Вони, перш ніж померти, мали заразити якомога більше людей...Мудрість і жорстокість...Жорстокість, яку він перейняв у оттоманів, після того, як вони захопили його у полон дитям.

Граф Влад Цепеш

      Тепес згубив за своє життя багато життів і зберігся в народній пам’яті як вампір, тобто істота, якій для підтримання власної природи необхідно відбирати людські життя. Слово „вампір” походить від давньоруського „упирь” (болгарського вьпрь), що було перейнято народами Західної Європи.

       Дещо гаряче, даюче силу ,радість ,імпульс, придаюче блиск погляду, якому не дано бачити в дзеркалі своєї блідої плоті – кров...Кров – це життя, життя – це безсмертя, безсмертя – це вічність. Вічність – це без граничні можливості для удосконалювання. Вдихнути в себе всі епохи, прочитати всі книги. Саме тому Влад постає перед вами у доволі привабливому образі вихованого, культурного трансільванського дворянина. Бо він вічний...вічний дух ,безстрашний воїн Влад, прагнучий „підняти” країну, перетворившийся на диктатора. Народ боготворив і ненавидів його. Одні рахували його посланцем спасіння, інші дияволом. Ви можете вважати його чортом, поганню і смертю. Але те, що ви називаєте „злом” і „добром”, занадто часто міняються місцями; і сьогодні ви ставите на п’єдестал царя, а завтра скидаєте його звідти ,як символ зла. І розраховуєтесь валютою, за яку вчора саджали на 12 років. І Перун – бог вогню, на місці давнього капища якого Володимир побудував перший кам’яний храм – теж для когось був добром, а Ісус – Демоном.

          Все в цьому світі відносно. Однак не варто надто ідеалізувати його образ. Бо він просто дух, не зумівший зберегти своє кохання...Просто красивий ,закоханий і посміхаючийся...Просто володар князівського чорного плаща з підкладкою кольору крові...Його Величність Вампір.